«СУЧАСНИЙ УРОК - СПІЛЬНА ТВОРЧІСТЬ УЧИТЕЛЯ ТА УЧНІВ»

Можливості уроку невичерпні та сила його чарівна.   Кожен урок — це крок до дозрівання інтелекту учня,   цеглина в основі чарівного будинку на ім'я Розвиток   і Знання, без яких неможлива розумна,   діяльна людина-творець.   Роль потенціалу уроку у розвитку творчих здібностей учнів      Усе найголовніше та найважливіше для школяра відбувається на уроці, оскільки за роки свого навчання він відвідає майже 10 тисяч занять і не менш як 98 % робочого часу вчителя буде присвячено саме уроку: його плануванню, проведенню, модернізації, рефлексії над ним тощо.       Гарна школа починається з уроку. Від нього залежить усе: культура, доброзичливість у взаєминах між учнями, вчителями і батьками. Час вносить корективи в структуру й типологію уроку, в методи і засоби навчання, однак авторитет самого заняття настільки високий і міцний, що не підлягає сумнівам навіть найсміливіших критиків... Саме тому ми звертаємося нині до уроку як основної форми навчання зі спробою розглянути всю його багатогранність і багатоаспектність як єдину процесуальну систему.     Зрозуміло, що уроки в умовах гуманізації навчання, в умовах співробітництва (вчитель — учень) потребують величезної підготовчої праці, великих знань, якщо хочете, готовності душі. Форма уроку найсправжнісінького, творчого педагога не заважає, а допомагає йому в його праці, підвищенні якості навчання.      Сучасний урок, якісний урок, якісна освіта — всі ці питання постійно перебувають у полі уваги не тільки вчителів: вони хвилюють випускників, їх обговорюють батьки, роботодавці, висуває держава як одну з головних проблем забезпечення якісної освіти. Ми, вчителі, маємо усвідомити: щоб освіта була якісною, педагогічну діяльність слід спрямовувати не тільки на засвоєння учнями знань, предметних умінь і навичок, а й на засвоєння ними способів, методів і прийомів, на розвиток здібностей у пізнанні нового, незнайомого, на створення умов для розвитку самостійності та набуття ще в шкільному віці досвіду вирішення проблеми, реалізації своїх намагань як в освітній діяльності, так і загалом у суспільстві.      Виходячи з нових реалій і потреб суспільства, ми розуміємо та відчуваємо на практиці: особливістю сучасності стає те, що людина для самореалізації в суспільстві має набути вміння самостійно, усвідомлено робити вибір, активно діяти та природно сприймати зміни, вміти структурувати свій життєвий простір і вчитися протягом життя.     Ми постійно тримаємо в полі зору це питання, проводимо моніторинги навчання учнів , аналізуємо їх. Результати досліджень свідчать, що незначний відсоток старшокласників у школі все ж таки не відчуває зацікавленості в навчанні. Тому педколектив школи намагається створити всі умови для засвоєння школярами знань, для самостійної їх діяльності. Хочу підкреслити, що знання ми покладаємо в основу, вони виступають підґрунтям для самодіяльності. Ми ставимо за мету виховати в учителів навички роботи зі знаннями, бо це розвиває їхні здібності.       Зміст навчання сам по собі, без спеціального формування прийомів розумової праці, не може автоматично розвивати інтелект учнів. Він є лише передумовою, підґрунтям для розвитку мислення. Тому колектив учителів школи наповнює процес навчання діяльністю та спрямовує на становлення свідомості й особистості.       Учити дитину пізнавати свій внутрішній світ, СВОЇ потенціальні можливості, пізнавати світ іншої людини, вживатися в оточення, пізнавати реальність — це стало невід'ємною складовою освітньої діяльності вчителів школи.        Ми вже давно зрозуміли, що процес, в якому поєднується, накопичення знань і саме пізнання, творить людину, яка вміє діяти, співчувати, розуміти свою причетність до того, що відбувається навколо неї, розуміти інших, бути толерантною, відповідальною, накопичувати досвід вирішення проблем, знаходити компроміс.        Проведені моніторинги діяльності вчителів з різних питань задля виявлення того, як освітяни сприймають і розуміють складову якісної освіти, як вони створюють умови для її впровадження показали такі результати: 1. Більшість учителів надають найбільшого значення знанням, умінням, навичкам і вважають, що у своїй повсякденній діяльності вони найбільш успішні саме в цій сфері. 2. Друге місце посідають педагоги, переконані, що компетентність учителя має важливе значення в системі складових якісної освіти; вони досягають успіхів саме в розвитку педагогічної компетентності. 3. Третє місце посідають учителі, які вважають, що вони забезпечують особистісний інтелектуальний розвиток учня. 4. Майже 70 % освітян приділяють особливу увагу розвитку вміння самостійно здобувати нові знання. Тобто ми побачили, що такі важливі компоненти якісної освіти, як самостійність, самоосвітні навички перебувають ще в зоні сповільненого розвитку в деяких учителів.        Ми розуміємо, що інноваційні підходи до організації навчально-пізнавального процесу допоможуть нам подолати розрив між освітою та вимогами життя, дозволять істотно активізувати розумову та пізнавальну діяльності учнів, підвищать інтерес до навчальних предметів.       Нині вітчизняні та зарубіжні вчені поряд із традиційними уроками пропонують й інші форми організації навчального процесу: інтегрований урок, лекційно-семінарські або лекційно-практичні заняття, проектні заняття, творчі майстерні, автономне навчання та творчу роботу учнів. Пошуки нових типів уроків і нових форм організації навчальної діяльності учнів характерні й для нашої щколи.       Для сучасного уроку в колегіумі характерними ознаками є: • гуманітарний потенціал і гуманізація навчання; • варіативність і гнучкість структури уроку; • спрямованість уроку на особливість учня; • системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання; • спрямованість уроку на головне — генералізацію навчання; • повне засвоєння нового матеріалу на уроці; • оптимізація форм роботи на уроці; • економія часу в шкільному навчанні.       Сучасний урок — це урок демократичного спрямування. Ми його проводимо не так для учнів, як разом з ними, навчаємо не тільки словом, а й організованою справою.        Традиційними вимогами до сучасного уроку є те, що на заняттях учні повинні наводити приклади із життя, робити порівняння, висновки, працювати з підручником, здійснювати експеримент, заносити дані до таблиць, виконувати вимірювання та розрахунки, складати конспект уроку, висувати гіпотези, звертатися до свого практичного досвіду. Більшість учителів нашого колегіуму дуже відповідально ставиться до підготовки уроків. Кожен із них намагається урізноманітнити форми роботи так, щоб кожна дитина відчула необхідність своєї присутності на занятті, щоб у кожного учня виховати любов до свого предмета, бажання вчитися та самовиховуватися. А результат залежить від особистості вчителя, рівня його майстерності.          Критерієм нашої з вами фахової підготовки має стати рівень загальної культури та специфічні педагогічні характеристики: розуміння принципу природовідповідності, що враховує природні задатки дитини, закономірності її розвитку, добре володіння методикою, розуміння дитячої психології, опанування цілісного світобачення.        Отже, сучасний урок — це перш за все урок, на якому створено реальні умови для інтелектуального, соціального, морального становлення особистості учня, що дозволяє досягти високих результатів у навчанні.